Образование

Синтаксичний розбір складного речення: приклади

Розділ граматики при вивченні російської мови, який називається синтаксисом, вивчає різні способи поєднання слів у реченнях. Розбір таких пропозицій на синтаксичні одиниці носить назву синтаксичного. З розбором простих речень на синтаксичні одиниці діти стикаються вже з третього класу, а от з поняттям складних речень знайомляться вже в середній ланці. У цій статті ми розповімо, якими бувають складні пропозиції, і наведемо приклади з синтаксичного розбору.

Зміст

1. План розбору складного речення
2. Приклад синтаксичного розбору складного безсполучникового речення
3. Приклад синтаксичного розбору складносурядного речення
4. Приклад синтаксичного розбору сложноподчиненного пропозиції
5. Замість висновку

План розбору складного речення

Що значить розібрати пропозицію на синтаксичні одиниці і що це дає дитині? Цей процес передбачає здійснення граматичного аналізу всіх складових пропозиції, з метою визначення його будови, для збільшення пунктуационной грамотності учнів. Простими словами, розбір складних речень дозволяє правильно розставляти розділові знаки в них.


Порядок синтаксичного розбору може бути різним, в залежності від того, як розглядається кожну конкретну пропозицію. В одних випадках при подібному аналізі необхідно дати характеристику цілого складного пропозиції як єдиної одиниці, в інших – складне речення слід розібрати на складові його прості. В залежності від виду складних речень розрізняються і схеми їх аналізу. Але існує загальний порядок синтаксичного розбору складних речень, якими користуються школярі та педагоги російської мови.Синтаксичний розбір складного речення: приклади

План розбору складного речення на синтаксичні одиниці

  • Визначення типу речення залежно від мети висловлювання. Типи бувають трьох видів: розповідні (якщо в реченні йде розповідь про що-небудь), спонукальні (якщо в реченні є яке-небудь спонукання до дії) і питальні (якщо речення містить питання).
  • Визначення типу речення в залежності від його емоційності (буває оклику (при наявності емоційного сплеску мови) і невосклицательным (при його відсутності).
  • Визначення граматичних основ у заданому реченні, з метою пояснення, чому воно вважається складним (у складному реченні є кілька граматичних основ).
  • Визначення сполучних ланок між простими реченнями в складі складного (в якості засобів зв’язку виступають союзи, союзні слова, інтонація).

  • Визначення типу речення в залежності від типів спілок. Всі види складних речень поділяються на складносурядні (такі пропозиції, які зв’язуються між собою сполучними спілками або безсполучникові) і складнопідрядні (такі пропозиції, в яких одне просте знаходиться в смислової залежності у іншого і з’єднуються подчинительными спілками).
  • Для складносурядних речень, потрібно дати характеристику з’єднувальних зв’язків між простими частинами і вказати засоби зв’язку в них.
  • Для складнопідрядних виділити головне і підрядне речення, вказати засоби зв’язку і дати їх характеристику.
  • Для бессоюзных пропозицій дати характеристику смислових відносин між простими частинами складного речення.
  • Для складних речень з різними видами зв’язку дати повну характеристику смислових відносин і розібрати його на прості пропозиції.
  • Складання схеми складного речення і розстановка розділових знаків у ньому.
  • Керуючись цим порядком синтаксичного розбору, можна розібрати будь-по типу і складності пропозицію. Пізніше ми розглянемо приклади розбору різних типів складних речень.

    Синтаксичний розбір складного речення: приклади

    Приклад синтаксичного розбору складного безсполучникового речення


    У таких реченнях між кількома простими частинами немає жодних союзів. Замість них роздільниками є розділові знаки: двокрапка, тире, кома.

    Приклади бессоюзных складних речень

    Сутеніло, у дворі засвітили ліхтарі. – Тут дві частини складного речення «сутеніло» та «у дворі запалилися ліхтарі» розділяються між собою комою, спілок в реченні немає.

    Я сиджу біля вікна і бачу: злива ллє, як з відра. – Тут теж дві прості частини складного речення «я сиджу біля вікна і бачу» і «злива ллє, як з відра» розділяються двокрапкою, союзу, як і в попередньому випадку, відсутні.

    Для прикладу візьмемо речення.
    Сьогодні вчитель домашнього завдання не поставив, ми класом ходили в театр.
    Усний розбір

    За метою висловлювання речення оповідний, тому що воно оповідає, по інтонації невосклицательное. За кількістю граматичних основ — складне, оскільки воно містить у собі дві граматичні основи «вчитель не поставив» і «ми ходили». По засобу зв’язку – бессоюзное, так як не містить жодних союзів, і з’єднується між собою знаком знаки (коми).

    Перше речення – просте, повне, односоставное, має підмет і присудок. Поширене, оскільки поширена додатковими членами, не ускладнене (ні причетними, ні деепричастными оборотами, ні прямою мовою і т. д.)

    Друге речення – просте, повне, односоставное, також має підмет і присудок. Поширене, оскільки поширена другорядними членами, не ускладнене ніякими оборотами промови.

    Письмовий розбір

    Оповідний. Невосклицательное. Складна. Бессоюзное. Перше речення – просте, односоставное, з головними членами пропозиції, повне, поширене, не ускладнене.Друге речення – просте, односоставное, з головними членами пропозиції, повне, поширене, не ускладнене.

    Приклад синтаксичного розбору складносурядного речення


    Предикативні частини складносурядного речення завжди рівнозначні за змістом і незалежні по відношенню один до іншого. Перевірити це легко, досить спробувати переставити місцями прості пропозиції і подивитися, чи змінюється зміст складного.

    Для з’єднання частин пропозиції можуть використовуватися три типи сполучників: з’єднувальні («і», «також», «так», «також», «ні…ні», «не тільки…а й, як…так і», «та й»), протиставні («але», «а», «однак», «так» в значенні «але», «зате», «ж») і розділові («або», «або», «не то…не то», «то…то», «то…то»).

    Приклади союзних складносурядних речень

    Сутеніло і у дворі засвітили ліхтарі. – Тут дві частини складного речення «сутеніло» та «у дворі запалилися ліхтарі» розділяються між собою з’єднувальним союзом «і».

    Село заснуло, Іван теж побрів до своєї хати. – Тут дві частини складного речення «село заснуло» і «Іван теж побрів до своєї хати» розділяються між собою з’єднувальним союзом «теж». Якщо поміняти місцями прості частини пропозиції, то сенс не зміниться «Іван теж побрів до своєї хати, село заснуло».


    Няня поралася на кухні, а вихователь укладав дітей спати. – Тут дві частини складного речення «няня поралась на кухні», «вихователь укладав дітей спати» поділяються противительным союзом «а» і визначаються відношенням протиставлення одне іншому.

    То чи Івана трясло в лихоманці, то просто втома налилася. – Тут між простими частинами складного речення «Івана трясло в лихоманці»і «то просто втома налилася» використовуються розділові сполучники «то», що повторюють в обох простих частинах і характеризуються ставленням взаємовиключення одне до іншого.

    Весь день йшов дощ, то світило сонце. – При поділі двох простих частин складного речення «весь день йшов дощ», «то світило сонце» використовуються повторювані сполучники чергування «то…то».

    Синтаксичний розбір складного речення: приклади

    Для прикладу візьмемо речення.
    Хлопчик вчився не дуже старанно, але фізкультурою цікавився серйозно.
    Усний розбір

    За метою висловлювання речення оповідний, тому що воно оповідає, по інтонації невосклицательное. За кількістю граматичних основ складна, оскільки містить у собі дві граматичні основи «Хлопчик навчався» і «але…цікавився», складається з двох рівнозначних пропозицій «Хлопчик вчився не дуже старанно» і «фізкультурою цікавився серйозно». По засобу зв’язку – союзна, з’єднане між собою противопоставительным союзом «але».


    Перше речення – просте, повне, односоставное, має підмет і присудок. Поширене, оскільки поширена другорядними членами, не ускладнене.

    Друге речення – просте, повне, односоставное, також має підмет і присудок. Поширене, оскільки поширена другорядними членами, не ускладнене ніякими оборотами промови.

    Письмовий розбір

    Оповідний. Невосклицательное. Складне, складносурядне. Союзне. Перше речення – просте, односоставное, з головними членами пропозиції, повне, поширене, не ускладнене. Друге речення – просте, односоставное, з головними членами пропозиції, повне, поширене, не ускладнене.

    Приклад синтаксичного розбору сложноподчиненного пропозиції

    У цю групу складних речень належать речення, в яких одна проста частина залежна від іншої, і з’єднуються вони разом з допомогою союзних слів або підрядних спілок. До союзних слів відносять наступні: «який», «який», «що» у значенні займенника та інші. До подчинительным спілкам відносяться «коли», «тому що», «якщо» та інші.

    Складнопідрядні речення мають головну частину і придаткову, тобто ту, яка знаходиться в залежності або підпорядкуванні від головної. Щоб визначити це, слід спробувати задати питання від головної частини пропозиції до придатковій.


    Наприклад, «Ольга подивилась у вікно і зрозуміла, що дощ закінчився». У цьому реченні дві граматичні основи «Ольга подивилася… і зрозуміла» і «дощ закінчився». Щоб зрозуміти, до якого типу воно належить, потрібно спробувати поставити питання від головної частини пропозиції до придатковій. «Ольга ….. зрозуміла» – що? – «що дощ закінчився».

    Розстановка головною і придаткових частин у реченні не має значення. Головне може стояти як у першій його частині, так і в другій. Сенс сказаного від цього не змінюється.Синтаксичний розбір складного речення: приклади

    Синтаксичний розбір складного речення: приклади

    Синтаксичний розбір складного речення: приклади

    Для прикладу візьмемо речення.
    У нього не буває вільного часу, тому що після школи він займається у спортивній секції.
    Усний розбір

    За метою висловлювання речення оповідний, тому що воно оповідає, по інтонації невосклицательное. За кількістю граматичних основ складна, оскільки містить у собі дві граматичні основи «не буває часу» і «тому що…він займається». Складається з головного речення «У нього не буває вільного часу» і підрядного речення обставини «тому що після школи він займається у спортивній секції». По засобу зв’язку – союзна, з’єднане між собою союзним словом «тому що».


    Перша пропозиція – головне, просте, односоставное, повне, має підмет і присудок. Поширене, оскільки поширена другорядними членами, не ускладнене.

    Друге речення – підрядне, просте, повне, односоставное, також має підмет і присудок. Поширене, оскільки поширена другорядними членами, не ускладнене ніякими оборотами промови.

    Письмовий розбір

    Оповідний. Невосклицательное. Складна. Союзне. Перше речення – просте, односоставное, з головними членами пропозиції, повне, поширене, не ускладнене. Друге речення – просте, односоставное, з головними членами пропозиції, повне, поширене, не ускладнене.

    1. Розглянемо умови проведення хімічного досліду.

    (речення просте, розповідне, неокличне, односкладне — означено-особові, поширене, повне, неускладнене) .

    Розглянемо — простий присудок, виражений дієсловом
    умови — – додаток, виражений іменником
    проведення – додаток (или означення – если зададите вопhос условия какие?) , виражений іменником
    хімічного досліду — додаток, виражений складним словосполучен. (прикметник, іменник ).

    2. У школі готуються до випускних іспитів.

    (речення просте, розповідне, неокличне, односкладне — неозначено-особові, поширене, повне, неускладнене) .
    Готуються — простий присудок, виражений дієсловом
    у школі — обставина, выраж. іменником с прийменником
    до випускних іспитів — додаток, виражений складним словосполучен. (прийменник, прикметник, іменник ).


    3. На віку як на довгій ниві, не пройдеш, ніг не поколовши.
    (Переводчик перевел так: На веку как на длинной ниве, не пройдешь, ног не поколовши) .

    (речення просте, розповідне, неокличне, односкладне — узагальнено-особові, поширене, повне, ускладнене – осложнено сравнительным оборотом як на довгій ниві и деепричастным оборотом ніг не поколовши) .

    Не пройдеш — простий присудок, виражений дієсловом, часткой

    на віку — обставина, выраж. іменником с прийменником

    ніг не поколовши — обставина, выраж. деепричастным оборотом.

    4. Верхівя дерев торкнуло вітерцем.

    (речення просте, розповідне, неокличне, односкладне — безособові, поширене, повне, неускладнене) .

    Торкнуло — простий присудок, виражений дієсловом
    верхівя — додаток, виражений іменником
    дерев — додаток, виражений іменником
    вітерцем — обставина, выраж. іменником – если зададите вопрос торкнуло как?

    5. Неповторні картини дитинства.

    Если переводится так: НеповторимЫ не НеповторимыЕ! ) картины детства, тогда так:

    речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.

    Картини — підмет, виражений іменником
    неповторні – Іменний складений присудок, виражений прикметником.
    дитинства — означення, выраж. іменником (вопрос какие? )


    Похожие посты

    15 высказываний великих людей о русском языке — Школьные Знания.com

    Glavnii

    ВОТЧИНА это что такое ВОТЧИНА: определение — Право.НЭС

    Glavnii

    Ответы@Mail.Ru: Что такое морфологические признаки?

    Glavnii
    Adblock
    detector